Сторінка психолога та соціального педагога

Шинкаренко Юлія Вікторівна

психолог та соціальний педагог


До уваги батьків!


Примірний перелік
організацій та установ, служб підтримки постраждалих осіб, до яких слід
звернутися у випадку домашнього насильства

Організації та установи до яких слід звернутися у випадку домашнього насильства:

·         До територіального органу поліції або за телефоном 102.

·         До центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоці.

·         До управління сім'ї та молоді районної, міської чи обласної держадміністрацій.

·         До громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від насильства.

·         До психолога, соціального педагога, класного керівника тощо.

·         До близької людини.

·         На телефони «Гарячих ліній».

Безкоштовні телефонні «Гарячі лінії»

Національна дитяча «гаряча лінія» Центру «Ла Страда- Україна»:

0-800-500-333 (для дзвінків з мобільного)

Дзвінки на лінію - безкоштовні як зі стаціонарних телефонів на всій території України, так і з мобільних усіх операторів.

Консультують компетентні у дитячих питаннях психологи, юристи та соціальні працівники.

Національна «гаряча лінія» з протидії домашньому насильству (консультації юриста, психолога, соціального педагога):

116-123 (цілолобово та безкоштовно з мобільних телефонів),

0-800-500-225 та 116-111

Можна отримати інформацію про організації та установи, до яких слід звернутися у конкретній ситуації, про перелік документів, які необхідно підготувати для звернення, поради щодо правильного їх складання, підтримку психолога анонімно у телефонному режимі, консультації та рекомендації юристів щодо конкретної ситуації.

Омбудсмен з прав дитини в Україні Микола Миколайович Кулеба:

(044) 255-64-50

Єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правової допомоги:

Зателефонувавши зa номером 0 800213 103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів), можна отримати такі послуги:

·         інформацію про гарячі телефонні лінії з питань надання соціальних послуг та захисту прав людини, та установи, які опікуються відповідними питаннями;

·         безоплатну правову допомогу дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах;

·         правові консультації;

·         зв 'язатися з усіма центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги; отримати інформацію про їх місцезнаходження, контактні номери телефонів, інші засоби зв 'язку.

Служби підтримки постраждалих осіб:

1) центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;

2) притулки для дітей;

3) центри соціально-психологічної реабілітації дітей;

4) соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка);

5) центри соціально-психологічної допомоги;

6) територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг);

7) інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги постраждалим особам.

До спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб належать притулки для постраждалих осіб, центри медика-соціальної реабілітації постраждалих осіб, кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, мобільні бригади соціально-психологічної допомоги постраждалим особам та особам, які постраждали від насильства за ознакою статі, а також заклади та установи, призначені виключно для постраждалих осіб та осіб, які  постраждали від насильства за ознакою статі.





«Психологічна допомога малюкові під час адаптації» 

Уроки розлуки

 

·         Самі навчіться розлучатися з дитиною: вгамуйте тривогу і докори сумління через рішення вийти на роботу. Якщо мама впевнена, що з її малям у садку все буде гаразд, - так і буде.

·         Дорогою розповідайте щось захопливе.

·         Будьте чесні з дитиною. Не тікайте! Чітко скажіть: «Я йду на роботу, але я прийду за тобою після того, як ти поїси й поспиш».

·         Дайте малюку із собою «талісман»: улюблену іграшку, вашу хустинку.

·         Вигадайте ритуали прощання (усе, що відбувається регулярно, - заспокоює). Поцілуйте в кожну щічку, обійміть, дайте «п'ять»...

·         Навчіть дитину знайомитися з іншими дітьми, звертатися до них по імені, просити, а не забирати іграшки, у свою чергу, пропонувати іграшки іншим дітям.

·         Не піддавайтеся на маніпуляції дитини - плач, умовляння, гнів. Чітко кажіть: «Ти будеш ходити в садок тому, що ти вже великий. А я допоможу тобі».

·         Найголовніше - не бійтеся сліз дитини, адже він поки не може реагувати інакше! Не дратуйте дитину своїми сльозами і нервозністю. Багато мам не можуть стримати емоцій при розлученні з дитиною вранці, коли дитина йде до групи.

·         Пам'ятайте, що дитячий садок - це перший крок у суспільство, імпульс до розвитку знань дитини про поведінку в суспільстві.

·         І ще. За час, проведений у розлуці з мамою, у малюків... немов сідає батарейка. Дитина потребує «підзарядки» - тісного спілкування з мамою. Тому, навіть якщо в домі є інші діти, хоча б півгодини приділіть особисто малюку. Разом погуляйте, почитайте книжку. А ввечері візьміть на руки, поколисайте, зайвий раз обійміть: тілесний контакт обов'язковий! Адже ваше сонечко дуже сумує за вами.

    Успіхів вам!



Третій рік життя – проблеми взаємодії.

Криза трьох років – одна з найяскравіших за проявами криз дитинства. Характеризується цілою низкою поведінкових проявів, які отримали назву – «Семизір`я кризи 3-х років»

7 основних симптомів:

Негативізм - прагнення робити все навпаки й суперечити дорослим. Це реакція не на те, що ви пропонуєте (непослух), а фактично на вас.

Упертість – дитина наполягає на чомусь не тому, що їй це дуже треба, а «з принципу». (Не слід плутати із наполегливістю).

Норовистість – дитяче невдоволення, їх відповіді «та ну!» на будь-які пропозиції дорослих.

Свавілля – діти прагнуть робити все самі, навіть не дитячі справи, навіть небезпечні, і часто дуже переживають розчарування в своїх силах.

Протест-бунт – постійні сварки з дорослими, знаходить конфлікти «на рівному місці», можлива агресивна поведінка.

Знецінення – все, що раніше мало цінність для дитини, може втратити її. Можуть з’явитись лайки, погані слова, які дитина застосовує до улюблених раніше речей.

Деспотизм – в сім’ях, де виховується одна дитина, ця риса призводить до картини «маленький тиран»; в багатодітних сім’ях – ревнощі.   

Причини кризи:

1.     Організм дитини досягає того розвитку, що дозволяє бути самостійним. Удосконалюються пізнавальні інтереси дитини, вона стає «дослідником» оточуючого світу.

2.     У цьому віці народжується особистість, дитина відокремлюється від батьків, з’являється фраза «Я сам» .

3.     Батьки часто не помічають, що їх дитина виросла, пора змінити спілкування з нею.

Що робити?

При проявах:

- негативізму – активно пропонувати дитині те, що, як вам здається, їй хочеться, але що для неї шкідливо;

- при упертості – не створювати ситуацію двох баранів на містку. Спробувати побачити в дитині дорослого, а не ламати її. Проявлять гнучкість. Придумати компромісний варіант. Зробіть паузу, а потім знову спробуйте поговорити з дитиною;

- при норовливості – дайте спокій дитині, коли їй стане нудно, тоді вона прийде до вас. Не нав’язуйтесь, щоб не спровокувати її знову;

- свавілля – шукайте золоту середину. Будинок має бути безпечним, дайте волю робити те, що вони можуть зробити самостійно, допомагайте, але не робіть все за нього. Ставтесь до ігор дитини як до тренувань;

- сварки – безумовно, тут потрібні обмеження. Спробуйте озвучити почуття дитини. Шукайте способи виплеснути дитячу агресію;

- при знеціненні – треба пережити цей період, скоро з’являться нові речі й люди, якими дитина буде дорожити;

- тирана треба обмежувати , але робити це розумно: давати багато свободи, щоб розпоряджатись своїм часом і силами, але не часом і бажаннями інших членів сім’ї. Слід вміти м’яко, але суворо говорити «ні».



Підготовка до школи: напрямки роботи вдома

 

НЕПРАВИЛЬНО

ПРАВИЛЬНО

РЕКОМЕНДУЄМО

ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЙНОЇ СФЕРИ

Залякувати навчанням у школі, поганими оцінками, на кшталт: «Це зараз ти граєшся, а в школі треба працювати, вчитися».

Формувати адекватне уявлення про школу, інтерес до пізнавальної та інтелектуальної діяльності.

Актуальний для дитини, розвивальний матеріал, який задовольняє її допитливість, стимулює пізнавальну активність, відтак формує бажання йти до школи, аби дізнатися ще більше.

СОЦІАЛЬНО-МОРАЛЬНИЙ РОЗВИТОК, ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ

Читати нудні нотації, які не викликають у дитини жвавого інтересу, змушувати повторювати абстрактні правила поведінки.

Інсценізувати, «проживати» й обговорювати з дитиною конкретні приклади з життя, разом розмірковувати над висновками.

Різні життєві ситуації у якісних малюнках, казках, оповідках та настільних іграх з доступною подачею правил.

ФОРМУВАННЯ ЗДАТНОСТІ НАВЧАТИСЯ

Примушувати дитину до розумової та навчальної діяльності (читати, обчислювати, писати).

Заохочувати дитину пізнавати нове через ігрову та практичну діяльність, пропонувати розвивальні ігри-вправи.

Ігрові завдання, об’єднанні захопливим сюжетом, цікаві досліди.

ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНИЙ РОЗВИТОК

Вимагати від дитини розв’язувати задачі та приклади, подані у сухій задидактизованій формі.

Ненав’язливо залучати дитину до пошуку відповідей на цікаві логічні завдання, задачі, приклади у різноманітній відповідній вікові діяльності.

Захопливі логічні та математичні завдання у настільних та рухливих іграх, бесідах за картинами та літературними творами.

ПІДГОТОВКА ДО ПИСЬМА

Спонукати виконувати завдання у прописах, що не відповідають віковим особливостям.

Зміцнювати м’язи кисті руки, розвивати дрібну моторику під час малювання, аплікації, ліплення тощо.

Нетрадиційні техніки, цікаві види образотворчості.

ПІДГОТОВКА ДО ОВОЛОДІННЯ ЧИТАННЯМ

Нав’язувати дитині вивчення літер, змушувати читати слова або речення на швидкість, незважаючи на розуміння нею прочитаного.

Багато читати дитині високоякісної художньої літератури, обговорювати сюжет, образи, художні прийоми, використанні автором, збагачувати словник, задовольняти природний інтерес до вивчення літер.

Найкращі зразки художнього слова, оригінальні мовленнєві завдання, бесіди, що готують до свідомого читання, прості тексти для самостійного читання.

 

ĉ
Людмила Козак,
2 квіт. 2018 р., 02:34
ć
Галина Григорівна Шинкаренко,
30 лист. 2017 р., 01:11
Comments